Canuto: штучний інтелект Китаю та подвійний поштовх викиду вуглецю приносять переваги глобальному сталому розвитку

Центральна економічна робоча конференція, що відбулася на початку грудня, виклала основний план розвитку Китаю до 2026 року, зосередивши увагу на зростанні,-спричиненому інноваціями, прискореному вирощуванні нових рушійних сил, поглибленому розширенні ініціативи «Штучний інтелект+» і вдосконаленні управління ШІ. Це узгоджується з пропозицією «15-го п’ятирічного-плану», який чітко передбачає повну реалізацію плану дій «Штучний інтелект+» протягом наступних п’яти років, знаменуючи стратегічний поштовх до використання штучного інтелекту як наріжного каменю високоякісної-розробки.

Отавіано Кануто, колишній віце-президент Світового банку та старший науковий співробітник New South Policy Center, наголосив у нещодавньому інтерв’ю Global News, що прогрес Китаю в розробці та застосуванні технологій штучного інтелекту не лише створить новий «полюс зростання» для його власної економіки, але й принесе далекосяжні переваги країнам у всьому світі, особливо країнам, що розвиваються.

«Штучний інтелект є ядром побудови міжнародних науково-технічних інноваційних центрів, а також ключових промислових ланцюгів, таких як передове виробництво, цифрова інфраструктура та зелені технології», — зазначив Кануто. Він підкреслив, що ефективна реалізація ініціативи «Штучний інтелект+» у поєднанні з інтеграцією технологічних інновацій, фінансів, промислової політики та управління прискорить формування нових полюсів зростання в Китаї. «Інноваційний-підхід Китаю сформує глобальні стандарти, ланцюжки створення вартості та структуру витрат для цифрових та інтелектуальних технологій», – додав Кануто. Він підкреслив, що широке розгортання китайських рішень, обладнання та платформ штучного інтелекту може зменшити вартість глобальної цифрової трансформації-, що є перевагою, особливо для економік, що розвиваються-, водночас сприяючи зростанню світової торгівлі, поглибленню технологічного співробітництва між Півднем-Півднем і розширюючи глобальну пропозицію суспільних благ ШІ.

Стратегія штучного інтелекту Китаю підтримується чіткими поетапними цілями, викладеними в «Думках Держради щодо подальшого впровадження дій «Штучний інтелект+». План передбачає понад 70% рівня проникнення інтелектуальних терміналів і агентів нового-покоління до 2027 року, швидке розширення масштабів основної індустрії інтелектуальної економіки та понад 90% рівня проникнення до 2030 року, зміцнюючи інтелектуальну економіку як ключовий двигун зростання. Щоб досягти цього, було застосовано шість ключових дій, які охоплюють інтеграцію штучного інтелекту в науці та технологіях, промисловий розвиток, покращення споживання, засоби до існування людей, спроможність управління та глобальну співпрацю- з акцентом на розумні підключені транспортні засоби, розумних роботів та розумну інфраструктуру.

Паралельно зі своїм зусиллям штучного інтелекту Китай вдвічі посилює екологічну трансформацію. У вересні цього року країна оголосила про новий раунд національно визначених внесків, запропонувавши вперше абсолютні цілі скорочення викидів, що охоплюють всю економіку та всі парникові гази-, що є чіткою демонстрацією її непохитної відданості справі зміни клімату. Центральна економічна робоча конференція також підкреслила дотримання цілей «подвійного вуглецю» (пік викидів вуглецю до 2030 року та досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року) та просування комплексної зеленої трансформації у 2026 році.

Кануто визнав, що прагнення Китаю до всебічної зеленої трансформації є не лише життєво важливим заходом для його власного сталого розвитку, але й значним внеском у глобальні кліматичні дії. «Двійні вуглецеві цілі Китаю стали основою його стратегії розвитку», — заявив він. Починаючи з 2026 року, Китай запровадить подвійну систему контролю за загальними викидами вуглецю та інтенсивністю, з контролем інтенсивності як основним фокусом і повним контролем як доповненням- як ключовою частиною створення систематичної системи контролю за викидами вуглецю. Тим часом країна досліджуватиме більше інвестиційних можливостей у відновлювані електромережі, накопичення енергії, водневу енергію та низько-вуглецеві промислові технології, просуваючи будівництво нової енергетичної системи на основі вітру, сонця та іншого не-викопного палива.

Зусилля Китаю щодо подвійного викиду вуглецю мають вирішальне значення для досягнення цілей Паризької угоди. Кануто зазначив, що зростаюче лідерство Китаю у сфері чистої енергії, електромобілів, акумуляторів і відповідних ланцюгів постачання знизило вартість глобального енергетичного переходу, зробивши скорочення викидів більш можливим для країн світу, особливо тих, що розвиваються. Це узгоджується з ширшою політичною системою Китаю, яка включає інтеграцію оцінки викидів вуглецю в аналіз інвестиційних проектів в нерухомість, створення системи управління викидами вуглецю продукту та розширення національного ринку торгівлі вуглецевими газами для посилення ринкового-скорочення викидів.

Синергія між штучним інтелектом і подвійними вуглецевими цілями стає ключовою особливістю стратегії Китаю до 2026 року. Технології штучного інтелекту впроваджуються для оптимізації планування використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності промислових процесів і покращення моніторингу викидів вуглецю-, тоді як «зелена» трансформація створює нові сценарії застосування штучного інтелекту, як-от інтелектуальне керування електромережею та низько-вуглецеву логістику. Цей подвійний-підхід не лише сприяє створенню нових якісних продуктивних сил усередині країни, але й пропонує модель глобального сталого розвитку через співпрацю з Півднем-Півднем, як це видно в китайських рішеннях ШІ, що сприяють модернізації сільського господарства в Пакистані та будівництві розумних міст в ОАЕ.